неділю, 10 лютого 2013 р.

Фотошторм. "Куремса з Луцька не пішов"

Після невеликої перерви «Фотошторм» знову накрив Луцьк. 9 лютого у фотоприціл проекту потрапило Старе місто. Зважаючи на критичний стан, в якому опинився Державний історико-культурний заповідник у м. Луцьку – багато років він є заручником бездарності його керівництва і об’єктом знищення та масової самочинної забудови, - об’єктиви фотоапаратів фіксували проблеми історичного серця Волині.


Тема фотошторму - «Куремса з Луцька не пішов» - досить символічна і, можливо, трохи саркастична. Сама згадка Куремси - ватажка татарів із Золотої Орди, який в 1259 році разом з чисельним військом оточив Луцьк і деякий час тримав його в облозі, - не випадкова. Тоді, в 13 столітті, лише природа врятувала наше місто від знищення: річка розлилася так, що до нього неможливо було підійти, а сильна буря зламала катапульти, за допомогою яких татари кидали каміння на „не утвержені і не уряжені" стіни. Тож Куремса ні з чим змушений був вертатися в степи… Відтоді минуло сім століть. Але й зараз після мандрівки старою частиною міста виникає відчуття, що воно все ще перебуває в татаро-монгольській облозі. В оточенні людської байдужості, чиновницької бездарності і цинічного свавілля. Саме це і намагалися підняти на щит учасники нинішнього «Фотошторму» - в рамках громадянської кампанії із захисту історичного та культурного простору Волині з досить красномовною назвою «Волинський щит»... Чи вдалось їм це? Вирішуйте самі.

Павло Березюк


"Колись було гарніше..."


"Орда замок не взяла, послання лишила..."


"Самі від себе захищаємось."


"Ці мури, бачили всяке..."


"Не собі не людям... А з пам'яттю так не можна!"


"Снєжка наше фсьо!"


"...йшов третій місяць облоги замку"


"Послання з минулого і сьогодення..."


"Мистецтво, замість реставрації. Народна творчість невмируща..."


"Все починається з малого..."


"Із забуття, ремонт взуття..."


"А канали "Культура" і "History" так і не знайшлись..."


"Коли не дбає розум, плаче пилорама..."


"Як би вліз..., то й б в'їхав..."


"Не маркером єдиним..."

Майя Голуб



"Дві епохи, два символи..."


"Вулична творчість без меж"


"Зроби Луцьк чистим - помий машину! "


"Історію тіснить сучасність..."


"А краєвидів цих ти скоро не побачиш..."


"Тут дух історії витає..."


"А за фасадом - хащі .."


"Церковна парковка..."


"За базаром нічого не видно..."

Іван Шворак



"Караван-сарай"


"Лучеськ. За сімома замками."


"Шайтан-арба"


"Шапка Чингізіда"


"Юрта і кірха..."

Артур Альошин



""Я чув, що світ чудовий", - сказав сліпий. "Кажуть", - підтвердив зрячий" (Єжи Лєц)


"Велика сила нікчемності" (Єжи Лєц)


"Коли при владі хамелеон, забарвлення змінює і його оточення" (Єжи Лєц)

"Ви думаєте цей автор мало чого досяг? Та він один знизив загальний культурний рівень!" (Єжи Лєц)


"Моторошне видіння майбутнього..."


"Один мазок майстра іноді розділяє дві епохи в мистецтві" (Єжи Лєц)


"Потрібно було мати сто пар очей, щоб закривати їх на все" (Єжи Лєц)


"У кожного століття є своє середньовіччя" (Єжи Лєц)


"Послідовність лише за нами"

Юлія Шворак


"Бранці"
"Бранці"
"Зима 1259 року"
"Зима 1259 року"
"Монгольський воїн"
"Монгольський воїн"
"Так уявляли на Русі монголів..."
"Так уявляли на Русі монголів..."
"Чашка періоду Золотої орди"
"Чашка періоду Золотої орди"

Олександр Котис



"Отравимо Куремсу запахом"

Ігор Левчук



"Пройшли віки, пройшла епоха...Змінився кінь, та не облога..."


 "Хочеш жити, умій вертіти..."


"Обережно діти, не треба так квапитись! В історію можна ввійти, а можна і вляпатись..."


"Бажаємо, щоб довго жив! А на всякий випадок -"відео на пам'ятник" - луцький ексклюзив..."


"Стоїть іржавим строєм базарне НЗ - не горить зараза й далі не везе..."


"Колись були "кірзаки", а тепер "модельні". Колись гріла людей слава, а тепер котельні... Обложили гендлярі сивочолі мури, не пробратись крізь осаду залишкам культури..." 


"Спят усталые игрушки, спят охрана и "чинушки", все здесь спят... Та не спить лиш дядя Паша поки вариться тут каша... "


"Фарби, лаки, церезіт, камуфляж і гази... Обложили Старе місто "торгаші" - зарази..."


"Сім віків звалили мури... Замість них лиш кучугури навалив тут Романюк. Цю ганьбу у центрі маєм, а туриста закликаєм... Мабуть глюк..."


"На майдані, коло кірхи, ми втулили смітника... Чи то розуму бракнуло, чи культура вже така?"


"Тут була Вірменська церква, Бога в ній молили... Нині тут висять лиш шмати, й самобуд втулили..."


"Пам'ятка стоїть похмуро, біля неї хащі... В ній колись пани жили, а тепер ледащі. Скажем ми вам по секрету, то не просто хата в ній родилась і жила луцька "дупутата"..."


"Війна кінчилась давно, розруха осталась... Колись совість ще була та вся подівалась... Чи то брати канчука, чи писати гранта, щоби з Луцька де поділась отая Антанта"


"Колись тут стояла церква, а тепер сортири. Колись люди прагли волі, а тепер квартири...  Від невігластва й наживи люди тратять нюх. Остаточно втратив совість бізнесмен Павлюк."


"Загубився чорний шпіц і мандат у раду... Поможіте люди добрі, дайте вже пораду. Кому вірити тепер і кого шукати? Брешуть більше за собак тільки депутати..." 


"Збудували замок, посадили бабу. Сімсот літ чекаєм на курочку-рябу. Бо вона лиш зможе знести нам тії бюджети, щоб нарешті вистачало дітям на "конхвети"..."


"Час панове визначатись у життєвому строю, чи ставати "кликуном" чи бродити мавпою..."




Немає коментарів:

Дописати коментар