Фотошторм. "ПаркKing"

Травень виявився плодовитим на цікаві фотовраження. За цей прекрасний місяць весни вдалось тричі накрити хвилями Фотошторму простір нашого міста. Останній травневий тур відбувся на території парку ім. Лесі Українки. І знову завдання було не з легких. «ПаркKing» (ПарККінг) так звучала оголошена за мить до його початку тема. Як вдалось справитись з нею – дивіться і коментуйте...

Не порно, а парнаграфіка

У наш час, коли справжнє мистецтво, на жаль, часто нівелюється, а народ найбільше любить якійсь привітимізм, нецензурщину і порнографію, справжні митці у душі та патріоти хочуть показати, що і в Луцьку можливі цікаві та непрерсічні культурні акції. Так, днями у нашому місті вперше відбувся 3-годинний конкурс з парнаграфіки, у якому взяло участь 4 пари.

Фотошторм. «Дух Сапалая»

Другий Фотошторм накрив своєю фотохвилею нові ракурси простору міста. На цей раз, темою слугував абстрактний і конкретний образ Сапалая, дух якого витає біля берегів річки з однойменною назвою Сапалаївка. Учасники фотополювання, як справжні мисливці за привидами, старались вполювати його в об’єктиви своїх фото-пасток. Що вийшло - судіть самі…

Фотошторм. «Привид перемоги»

Фотографія є відображенням естетичного пориву простору зафіксованого в єдиному моменті. Впіймати його вдається не всім. Проте, ті, що прагнуть цього полювання, знаходять можливість і час, щоб розставити фотопастки на оманливі краплини простору і часу. Вдихнувши ковток сповненного адреналіну весняного повітря та озброївшись технікою, вони виходять на полювання. Тип зброї - немає різниці. «Мильниця» чи професійна «дзеркалка» - тут не грає жодної ролі. Всіх рівняє мить схоплена прицілом об’єктива. Старт за хвилину… Звучить ціль – тема двохгодинного полювання. Дві години… Час обмежений. Обмежений простір. Необмежена кількість учасників, фантазія і прийоми. Шторм емоцій. Сезон відкрито. Перший Фотошторм відбувся. 8 травня стало знаменною датою його початку на теренах Великої Волині. 

Іван Шворак

Фотограф, учасник та організатор громадсько – мистецьких акцій…

Народився 1986 році на Волині, потім дитинство, навчання в школі, училищі, університеті…

Інтереси: Праукраїнська культура, філософія, астрономія, а також краєзнавство, зокрема, історія Луцька, легенди Волині, топоніміка.

Люблю подорожувати, відкриваючи для себе нові місця, та міста, спілкуватись з радісними людьми, богами і духами. Люблю медитувати на берегах річок, вдихати аромат польових квітів, блукати поліськими джунглями, слухати шум дощу, та дивитись примруженими очима на сонце, а ще, особливе задоволення отримую від сутінків…

Світ в якому ми живемо, безкінечно цікавий, а транспортом, для подорожей по світах, для мене став фотоапарат.

Творчий шлях почався з раритетного Зеніта. Перша ж відзнята плівка стала основою міні виставки «Один день». Пізніше були спроби, часом навіть  вдалі, відтворити настрій побачений у снах. Коли виникало непереборне бажання сфотографувати емоції, - зарядивши чорно-білу плівку, вирушав в безкінечні прогулянки з фотоапаратом по місту та околицях, в пошуках власного стилю, краси та оригінальності.

Юлія Стернічук

Дизайнер, фотограф, мистецтвознавець.

1987 р. народження.

Навчалась:

·1998 – 2002 рр. – Закінчила повний курс Луцької дитячої художньої школи з фаху Образотворче мистецтво;

·2002 – 2004 рр. – Луцька дитяча художня школа – оволоділа програмою навчання за спеціалізацією «Дизайн»;

·2005 – 2010 рр. – Луцький національний технічний університет, за спеціальністю «Дизайн».

З самих юних років я знала, що моє покликання – бути людиною мистецтва, адже саме воно є найдивовижнішою річчю, яка може існувати у цьому світі. Його природу нерідко вважають «найбільш невловимою з усіх загадок людської культури». За його допомогою я можу творити якісно нові, невідомі раніше духовні або матеріальні цінності. Мені подобається вигадувати різні речі, міняти їхню суть, вкладаючи у свій витвір душу та емоції. Я прагну розбудити споглядача моїх творінь, сколихнути його внутрішній світ,  відкрити в ньому бажання бачити, творити, любити й радіти.

Андрій Горбачук

Дизайнер, фотограф, філософ, митець, аналітик.

Шукач сенсу буття і любитель солодощів.

1981р. народження.

Наше життя – це унікальна можливість реалізувати те, до чого прагнемо. Хоча, в самому процесі, ми часто її втрачаємо з виду. Та існують писані і не писані правила, яких важко не помітити. Саме вони ведуть нас крізь життя і надають йому сенсу. Для себе я поки визначив декілька правил, що формують мою нинішню позицію та світогляд.

1. Бажай усім щастя, але не нав’язуй його у своєму розумінні.  

2. Не осуджуй нікого доти, доки не знаєш справжнього мотиву і причини скоєного.

3. Роби висновки з будь-якої ситуації. 

4. Уважно аналізуй події, які відбуваються з тобою без твоєї участі. Часто вони бувають ключовими в житті. 

Віктор Дембицький

митець, фотограф, філософ, аналітик,

організатор - затійник ВОМЦ "Нові імена",

засновник майстерні - галереї «Альвар»,

голова Асоціації Ідейних Творців України "Світомузи"

Народився 1975р.  ...і нині  ще серед живих

Навчався:

     - у школі мистецтв м.Луцька,

     - у ВДУ, інститут мистецтв,

а головне у батьків, друзів, чудових майстрів, гуру, аскетів і подвижників сучасності; 

також у сонця, вітру, вогню, землі, ефіру і води. 

Всевишній вчитель, тобто Бог, Бхагаван, Васудева, Крішна, Гопішвара, Рама, Вішну, Нарасімха, Шива     ......і їх нескінченні помічники навчали і навчають постійно

Аддисти на маршi

В Луцьку, зусиллями недолугих випускників кафедри дизайну ЛНТУ, архітекторів з фаховим рівнем «аби гроші» та зацікавлених від влади в народ пішла чимала армія АДдистів – архітекто-дизайнерів. Вони і сформували «сучасні» фасади будинків, утверджуючи АДську образність вулиць і простору нашого життя.

Одна в нас Україна – у  серці кожного.

Орест Хмельовський

В Луцьку за останнє десятиліття зусиллями недолугих випускників кафедри дизайну ЛНТУ, підготовлених на колесах (кафедру тричі переселяли, забираючи щоразу облаштовані власноруч площі), та  архітекторами з фаховим рівнем «аби гроші» (бо ж на фасадах не пишуть імен проектантів і є можливість сховатися від критики) при активній підтримці зацікавлених від влади в народ пішла чимала армія АДдистів – архітекто-дизайнерів. Вони стали довбунами стін, доріг, дверей, дірок, арок, вивісок, мозочків та мізків і сформували «сучасні» фасади будинків, утверджуючи АДську образність вулиць і простір нашого з Вами середовища життя. Спостерігаємо цей пістряк у всіх напрямах руху по вулицях і закамарках, але найзнаковішим є це видовище вздовж проспекту Волі. Його ніби спеціально вибрали для ганьблення українського слова, за яке вмирали мільйони Предків.